Церква святого імені Ісуса
Chiesa del Sacro Nome di Gesù | |
---|---|
41°53′45″ пн. ш. 12°48′47″ сх. д. / 41.89583° пн. ш. 12.81306° сх. д. | |
Тип споруди | Єзуїтський костелd[1] костел і церква[2] |
Розташування | Італія, Рим |
Архітектор | проєкт Мікеланджело Буонарротті, арх. Віньола та Джакомо делла Порта |
Засновник | орден єзуїтів |
Початок будівництва | 1568 |
Кінець будівництва | 1584 |
Стиль | пізнє відродження, бароко |
Належність | католицизм |
Єпархія | римська дієцезія |
Стан | національна спадщина Італіїd[2] |
Адреса | Рим, на п'яцца Іль Джезу |
Присвячення | Найсвятіше ім'я Ісуса |
Вебсайт | chiesadelgesu.org |
Церква святого імені Ісуса у Вікісховищі |
Це́рква Свя́того І́мені Ісу́са (італ. Chiesa del Sacro Nome di Gesù) — соборна церква Товариства Ісуса (ордена єзуїтів), в якій похований його засновник — св.Ігнатій Лойола. Розташована на невеликій однойменній площі в центрі Рима. Названа на честь святого імені Ісуса. У церкві перебувають мощі святого Андрія Боболі, які Папа Пій XI віднайшов в Інституті гігієни в Москві[3] та 18 травня 1924 року передав до храму[4].
Побудована в 1568–1584 роках у дусі маньєризму, близько естетики бароко (архітектори Джакомо да Віньола і Джакомо делла Порта, початковий проєкт підготував Мікеланджело).
Церква була прийнята за канон для єзуїтських храмів по всій Європі (особливо в Речі Посполитій, у нинішній Україні, в Литві та Білорусі), а також в Латинській Америці. Однією з основних художніх особливостей церкви є унікальна фреска на плафоні церкви. Написані особливим чином фігури створюють ілюзію, що вони літають під стелею і навіть відкидають на нього тінь, хоча насправді вони написані в одній площині.
Поховані, зокрема, кардинал Юрій Радзивілл[5].
-
Каплиця св. Ігнатія
-
Фасад на площу
-
Нава
-
Плафон
- Колегіальний костел Святої Трійці (Олика) — костел на Волині, що є копією Іль-Джезу
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ там перебували як «цікавий експонат мумії»
- ↑ ks. Poplatek J. T.J. Andrzej Bobola // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — S. 102. (пол.)
- ↑ Müller W. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (1556—1600) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 233. (пол.)